Не зрозумів і брат величину утрат, -
Молись, і Бог печаль твою розвіє.
Почує крик душі Він у нічній тиші.
Повір, Бог як ніхто тебе жаліє.
Здоров'я підвело, хоч все так гладко йшло, -
До Бога йди, Він лікувати вміє.
Потішить серце й дух насправді Святий Дух.
В покірних, довіряючих Він діє.
О, друже, ти не сам! Забув? - Ти Божий храм.
Нехай любов Христа тебе зігріє.
Є друзі у Христа. О звеселись, душа, -
Бог рятувати з бід Своїх уміє.
Чи ранок, чи обід, чи вечір і захід, -
Бог жде! Хай серце все Йому відкриє.
Господь без зайвих фраз потішить душу враз!
Хвала Тобі, хвала Тобі, Месіє!
"Цей убогий взивав, - і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив". (Псалом 33:7)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Тридцать три сребряника судьбы - Людмила Солма *) Примечание:
Великий канон Андрея Критского:
Делаша на хребте моем вси начальницы страстей, продолжающе на мя беззаконие их.
[На хребте моем пахали все вожди страстей, проводя вдоль по мне беззаконие свое.]
(Пс. 128, 3) http://www.bogoslovy.ru/velik.htm
Не путайте, пожалуйста, "30 сребряников Иуды" с метафорой этого стиха в "33-и сребряника из тьмы" (что по аналогии с расхожим понятием: "тридцать три несчастья")
Фотоиллюстрацией марионетка из Интернета:
http://demiart.ru/forum/uploads2/post-94084-1228757788.jpg